БЕЙЛАХ АРТУР АНДРІЙОВИЧ
Молочний зуб – це зменшена копія постійного зуба. Він складається із коронки і кореня. Фундаментом молочного зуба є коренева система, і захворювання ротової порожнини не закінчуються на тій частині зуба, яку ми бачимо.
Структура молочного зуба пориста і карієс поширюється блискавично. Якщо його не лікувати, інфекція проникає в глибину, уражає нерв і виникає запалення – пульпіт. Якщо надалі не лікувати зуб, то інфекція поширюється далі – проникає за межі кореня, уражає кістку і тоді виникає періодонтит.
Корені молочного зуба мають здатність розсмоктуватись. Так закладено природою. Але коли випадає молочний зуб – це не завжди означає, що інфекція не поширюється далі у глибину. Вона проникає вниз до зачатку постійного зуба та створює ризик його ураження.
Коли вперше потрібно сходити до стоматолога?
Перший візит до стоматолога має відбутись у 6-8 місяців – період, коли прорізається перший молочний зуб. Цей прийом є дуже важливим, щоб налагодити гігієну та навчити батьків правильно доглядати за зубами своєї дитини. Лікар консультує стосовно індивідуальної гігієни ротової порожнини, правильного вибору зубної щітки та пасти і розповідає про процес чищення молочних зубів.
Далі візити до стоматолога мають відбуватись кожних пів року. А коли вже усі молочні зуби прорізались – радять ходити на прийом кожних три-шість місяців, але частоту контролює лікар.
У цьому віці дитина ще нічого не боїться і не розуміє і, як правило, все проходить спокійно. Вже усвідомлене спілкування дитини зі стоматологом починається у 2-3 роки. Але до цього часу, якщо батьки не пропускали візити до стоматолога, дитина звикає до спеціаліста, страху немає.
Якщо ж дитина не звикла до стоматолога або це перший візит – краще виділити його на знайомство і не проводити жодного лікування. Це моя філософія роботи: перший візит завжди ознайомчий, як би рішуче не були налаштовані батьки.
Найважливіше у нашій роботі – це знайти спільну мову із дитиною, відчути її довіру. І лише тоді можемо провести лікування якісно, безболісно та без негативних емоцій.
Також з власної практики не раджу батькам бути у кабінеті під час лікування. Тоді дитина краще довіряє стоматологу і сприймає його як друга.
Як лікують зуби у дітей?
До кожної дитини завжди потрібно підбирати індивідуальний підхід. І тут є кілька можливих варіантів. Перший – коли дитина нічого не боїться, налаштована на лікування і у хорошому настрої. Це ідеально.
Другий – коли дитина налякана і не готова співпрацювати. Якщо є великий обсяг роботи і дитина маленького віку, має неї негативний досвід у стоматолога, то можна використати закис азоту – це спеціальний безбарвний газ, який дозволяє дитині розслабитись та подовжити роботу стоматолога.
Третій – лікування під загальним наркозом (медичний сон). Такий варіант застосовується, коли дитина маленька, є дуже великий обсяг роботи, який зробити у свідомості дуже складно, і часу на адаптаційні візити немає. Звісно, таке лікування проводиться у команді дитячого стоматолога та лікаря-анестезіолога.
Дитина завжди має знати, що їй робитимуть наступного разу, тоді не так страшно. Спершу розповідаю я, а батьки мають ще кілька разів повторити це вдома (як домашнє завдання).
У кабінеті краще не вживати слово «голка, укол чи боляче». Навіть якщо говорити «не боляче», дитина зазвичай пропускає частку «не» і боїться. Дуже важливо придумувати альтернативні назви чогось і подавати це у формі гри. Наприклад, як розповідати про знеболення. «Ми будемо капати тобі тропічну воду у щічку, вона засне і ми почнмо виганяти каріозних монстрів».
Дуже важливо вчасно зупинитись і слухати дитину. Можуть бути випадки, коли вона просто не налаштована на лікування, засмучена чи просто налякана чимось іншим. Тоді я відпускаю її додому, щоб вона відпочила. Зазвичай, наступного разу усе проходить добре. Батьки часто цього не розуміють, бо хочуть за один візит вилікувати усі зуби. Але краще робити це поступово, без стресу для дитини.